Правила українських виноробів: Сергій Стаховський
Власну виноробню Сергія Стаховського у Берегові на Закарпатті, було започатковано 2015 року, коли з’явилася нагода взяти в оренду 20 гектарів виноградників. Виноградники були у доволі складному стані, багато лоз довелося викорчовувати й висаджувати нові, понад два роки культивували ґрунт: пересаджували, підсаджували, підводили полив. Роботи було дуже багато, але наразі виноградники Стаховського — одні з найдоглянутіших та найгарніших у Закарпатті. І вже у 2018 був отриманий перший вінтаж, з котрого створено перші вина Стаховського. Стиль вин STAKHOVSKY — елегантний, стриманий і водночас потужний, власне, так само як і стиль його гри.
Знайомтесь з чемпіоном і виноробом, друзі!
Сергій Стаховський
Вік: 35 років
Освіта (професія): тенісист / винороб
Основний бізнес: теніс
Площа власного виноградника (га): 22,5 га
Обсяг виробництва на рік: 60 000 пляшок
Розташування виноградників: Берегове, Закарпаття
Я не можу жити без мети.
Найважче мені миритись з несправедливістю.
Головна цінність у житті — родина.
Якби мав шанс почати все спочатку, то я б прочитав більше книг, коли мав на те час.
Мій душевний стан зараз схожий на взтормошене шампанське… дуже щільний графік й обмаль часу… тільки питання часу, коли корок вискочить.
Моя «суперсила» — вміння не зупинятись та рухатись вперед.
Справжній винороб ніколи не хизується своїм вином.
Я займаюсь вином, тому що у мене є можливість залишити після себе напій, який буде жити довше за мене.
Культура вина — традиції, які крізь століття залишаються незмінними, хоча постійно йде інноваційний розвиток у кожному напрямку виноробства та виноробної індустрії. Це неймовірно круто — бачити динаміку розвитку та деталі, до яких ставляться відповідально. Це дає можливість постійно покращувати вино.
Моє найбільше відкриття у вині на сьогодні — оранж (помаранчеві вина) та біодинаміка.
Найбільша проблема українського виноробства — в ставленні українців до українського вина.
Найбільше мені подобається поєднання вина з Бурратою.
Мій ідеальний день — це виснажливий день в роботі, який закінчується у сімейному колі.
Якби мені до кінця життя довелось пити одне вино, то це було б наше Сапераві 2018 року… це наш перший вінтаж, дуже цікаво стежити, як він розвивається у пляшці.
Головне у вині — це ставлення винороба до своєї роботи.
Якби мені дали $1 000 000, я б вклав їх у розвиток вина.
Найдивніший комплімент, який давали моїм винам — це коли нам написала молода мама двох дітей, що наше вино «найкращий антидепресант».
Найбільш недооцінене вино — це Закарпатське вино.
Найдивнішим вином у моєму житті було Château Mouton Rothschild 1945 у магнумі.
Для винороба успіх — це комплімент від незнайомих людей.
Щастя для мене — це коли всі в родини здорові й щасливі.
Мій герой у світовій історії — це навіть не одна людина, їх багато, але всі вони щиро любили Україну. Сікорський, ерцгерцог Вільгельм фон Габсбург, Євген Коновалець, Осип Мащак, та сотні інших…
Мої герої у реальному житті — це мої батьки. Але не можу не сказати про тисячі героїв, котрі поклали своє життя за наше мирне небо та спокій у наших домівках, починаючи з 2014 року.
Якби моє життя було фільмом, воно б називалось Good Will Hunting.
Якби мені дали необмежені повноваження та ресурси, щоб розвинути в Україні виноробство, то я б підтримав виноробів, котрі вже написали “дорожні карти” для сприяння розвитку виноробства, наприклад, таких, як Влад Блюмберг.