Сергій Стаховський
СЕРГІЙ ЕДУАРДОВИЧ СТАХОВСЬКИЙ – легендарний український тенісист, володар чотирьох титулів АТР в одиночному розряді та чотирьох титулів ATP у парному.
Свій перший турнір АТР Стаховський виграв у 22 роки у Загребі, здолавши господаря – головного фаворита змагань Івана Любичича: 7:5, 6:4.
26 червня 2013 року найкращий тенісист країни зіграв один із найяскравіших матчів у своїй кар`єрі. У другому колі Вімблдону українець сенсаційно переміг легенду світового тенісу швейцарця Роджера Федерера з рахунком 6:7, 7:6, 7:5, 7:6. Тоді Сергій перервав приголомшливу серію Федерера із 36-ти поспіль чвертьфіналів у турнірах серії GRAND SLAM.
Сергій Стаховський 15 років грає за збірну України.
Є рекордсменом збірної України за кількістю матчів – 77. Із них 47 переможних (32 в одиночному розряді та 15 у парному).
До 2010 року я взагалі не вживав алкоголь. Але так склалося, що у 2010-му я почав виступати за команду міста Бордо у щорічному командному чемпіонаті Франції з тенісу серед чоловіків. За день до матчу у столиці найвідомішого на весь світ винного регіону відбулася традиційна командна вечеря. На ній був присутній і директор клубу. Саме він – як зараз пам'ятаю – і поставив на стіл дві пляшки червоного вина.
Мене здивувала реакція спортсменів – гравці вмить пожвавішали. І не дивно, адже майже всі вони були французами та бельгійцями й добре зналися на вині. Присутні зразу почали обговорення напою, розливаючи його по келихах. Я, як завжди, подякував, але відмовився, за що й заслужив косі погляди і звання Crazy Ukrainian.
Протримався я зо два тижні… зрештою, мене «зламали» і я скуштував «те саме бордоське». Не можу сказати, що мені сподобалося, адже й досі моє ставлення до алкоголю неоднозначне, однак мене затягнула, навіть, чесно кажучи, вразила культура споживання вина і взагалі культура вина.
Із 2011 року я почав купувати вина на Primeur (простіше кажучи, закуповувати напій до його розливу в пляшки). Спершу робив це несвідомо, спираючись лише на поради друзів. До речі, більшість тенісистів, включаючи легендарних, справжні цінителі вина. Тривалий час я дружу з Юрієм Сапроновим, у якого, на мій погляд, найкраща приватна винна колекція на території України. Саме він на старті моїх починань усіляко допомагав мені осягнути тонкощі мистецтва вина. Згодом у мене самого з'явилися улюблені напої.
З часом коло мого спілкування у винному світі Бордо ставало все ширшим.
Тільки на початку 2015 року нарешті з'явилася нагода взяти в оренду 20 гектарів виноградників на Закарпатті. Для мене ця місцевість була дуже вдалою, адже моя сім'я живе у Будапешті, тож я міг їздити на виноградники автомобілем.
Понад два роки ми культивували наш ґрунт: пересаджували, підсаджували, підводили полив.
Наприкінці 2018-го, прямуючи в Бордо на черговий виступ за клуб, я прихопив пляшечку Мерло врожаю 2017 року. Мені було цікаво почути думку фахівців і друзів. Відкоркувавши пляшку, я зрозумів, що буде нелегко... як кажуть, перший млинець нанівець! Так і з вином! Хочу подякувати всім тим, хто дегустував, бо у французів ПОГАНОГО ВИНА немає, у них всі вина нормальні, цитую – ce très particulier. Під час виступів за клуб мені вдалося зустрітися з П'єром Греффой – директором Leoville Las Cases, Nenin. Згодом я закупив 180 французьких діжок і пішов тим самим шляхом, що і рік тому. Цей текст я написав для Вас, перебуваючи в Бордо.
До речі, в деяких місцевих ресторанах ми також будемо представлені. І це хороший початок!
